ЮРІЙ ЩЕРБАК ПРО РОМАНА РАХМАННОГО

Виступ Надзвичайного і Повноважного Посла України в Канаді
Юрія Щербака
на церемонії прощання з Романом Олійником-Рахманним
Монреаль, 27 червня 2002 року

Проводжаємо в останню путь великого українця, людину героїчної долі і пророчого таланту, одну з найяскравіших постатей України ХХ-го століття — пана Романа Олійника-Рахманного.

Сьогодні, в цей день смутку і прощання, ми ще не в змозі уповні осягнути всю глибину втрати, яка нас спіткала. Бо Роман Рахманний - унікальне явище української політики, літератури, публіцистики, журналістики. Його твори — це монументальна і трагічна енциклопедія української боротьби за незалежність, це блискуча збірка ідей, гіпотез, передбачень, фактів та імен.

Безперечно, Роман Олійник-Рахманний був і залишається в нашій історії як людина Українського Відродження. Але на відміну від письменників розстріляного Відродження, Роман Рахманний відмовився стати жертвою комуністичного режиму. Він вступив до бою з червоними "вершниками Апокаліпсису". Його найсильнішою зброєю стало слово. Його героїчна боротьба в лавах ОУН-УПА дала йому право на безсмертя.

Хоч би якими різноманітними за тематикою і формою — були твори Романа Дмитровича, але їх єднає одна пристрасть, одна полум'яна любов — любов до України, бажання бачити улюблену Вітчизну в сім'ї вільних європейських націй.

Україна — більш ніж тема, це плоть і кров творчості Рахманного. Він творив концепцію всесвітнього українства і вславився глибокими роздумами над тим — що означає бути людиною української цивілізації в сучасному світі.

В епіцентрі його тривог завжди перебувала Україна — її минуле, сучасне і майбутнє. Назва тритомного зібрання творів Рахманного "Україна атомного віку", увінчаного державною премією ім. Т.Шевченка, стала символічною. Атомний вік України - це ядерні загрози Холодної війни, це катастрофа Чорнобиля. Це небезпека не лише радіаційна, але і загроза асиміляції, уніфікації українців у дедалі більш глобалізованому світі.

Пан Роман Рахманний був пророком-державотворцем. Він будував Незалежну Українську Державу ще в ті часи, коли мало хто вірив у цю можливість. Його будівельним матеріалом були слова, ідеї та мрії — здавалося б, слабкий і нетривкий матеріал для побудови держави, а виявилося - вічний.

Разом з Володимиром Винниченком та Іваном Багряним, одним з перших серед українців діаспори Роман Рахманний повірив у те, що "в УССР існує реальна база для українських діячів, які прагнули здійснювати українську політику".

Понад півстоліття тому - у 1949 році Роман Дмитрович у "Зверненні воюючої України до всієї української еміграції" пророчо писав про неминучий розпад СССР, про створення на руїнах Червоної Імперії вільних національних держав.

Роман Рахманний, незважаючи на всі страждання, був щасливою людиною. Він дочекався, коли Україна стала НЕЗАЛЕЖНОЮ державою і зайняла гідне геополітичне місце в світі.

Достойні пані і панове,

Сьогодні я виступаю тут не лише як Посол Незалежної України, не лише як політичний і державний діяч нової України, але і як український письменник, член Національної Спілки письменників України. Скорботою повняться серця всіх українських патріотів, для яких ім'я Романа Олійника-Рахманного вписане золотими літерами в історію України, в героїчний літопис українського письменництва.

Хочу висловити найщиріші співчуття членам родини і друзям покійного.

Нехай упокоїться з миром прах Романа Рахманного. Нехай душа його перебуває в українському небі — щоб бачити і чути, що відбувається в Україні.

Вічная йому пам'ять.