ШОСТИЙ КУБОК СЕРГІЯ КАСПІРОВИЧА

В неділю 30-листопада у місті Сент-Усташ (St-Eustache) недалеко від Монреалю відбувся провінційний турнір з карате у стилі кіокусін (kyokushin), організований школою карате "Jab Kyokushin". Перше місце серед юнаків від 12 до 14 років зайняв Сергій Каспірович з Монреалю. Сергій виграв поєдинки у чотирьох супротивників, серед яких було двоє власників коричневих і один власник чорного поясів.

Під час поєдинку

- Сергію, ти не міг би розказати, що це за стиль кіокусін, хто його заснував, в чому його відмінності від інших стилів?

- Школу карате стилю kyokushin засновав після другої світової війни Масутатсу Ояма (Masutatsu Oyama). Слово kyokushin означає в перекладі з японської мови "шлях абсолютної істини". Ояма прагнув відродити старовинні традиції бойового мистецтва в сучасних умовах. Принципами його школи є повернення до традиційної системи навчання, де невелика кількість найближчих учнів вивчає таємниці бойового мистецтва під керівництвом самого керівника школи (як це робилося у самурайських кланах), а також максимальна ефективність тренування у постійній фізичній і психологічній готовності до бою.

Сам Ояма почав займатися карате у віці 9 років. У 22 роки він здобув 4-й дан, а в 24 роки виграв чемпіонат Японії з карате. У 1954 році Масутатсу Ояма уперше відвідав Північну Америку, де організував ряд демонстраційних і справжніх поєдинків з боксерами і борцями врестлінгу. У всіх боях він здобув перемогу. У цьому ж році Ояма заснував першу школу (dojo) kyokushinkaycan у Токіо. У 1964 році була заснована IKOK (International Karate Organization-Kyokushinkaikan - Інтернаціональна Організація Карате Кіокусінкайкан). Стиль kyokushin є на сьогодні одним з найпопулярніших і найбільш відомих стилів карате, ним займаються більше як 125 мільйонів прихильників.

Після смерті Ояма його послідовники не зуміли зберегти єдність і сьогодні у світі існує кілька міжнародних організацій стилю kyokushin. Найбільшою з них є IKO (International Karate Organization - Інтернаціональна Організація Карате), до якої входять учасники із 125 країн. Її очолює Шокей Матсуї (Shokei Matsui). Іншою відомою організацією є IFK (International Federation of Karate - Інтернаціональна Федерація Карате), котра об'єднує учасників з 35 країн. Її засновником є Стів Арнейл (Steve Arneil). Обидві організації продовжують традиції Ояма і проводять національні, інтернаціональні і світові чемпонати. Традиційно вони не входять ні в які інші організації карате.

- Які враження у тебе після виграного турніру? Що найбільше запам'яталося?

- Найбільше мені сподобався бій з китайцем. Він був добре підготований, бачив мої попередні виступи і чекав удару в ногу. Але я його перехитрив. Я застосував удар, який називається фліп моваші. До цього він не був готовий. А з інших моїх супротивників деякі мене просто боялись.

- А чому так? Ці хлопці ж мали чорні і коричневі пояси, а ти тільки після турніру отримав зелений, що нижчий ніж коричневий? Що їм завадило показати своє вміння?

- Я думаю, що головною завадою є квебекський менталітет. Агресивні серед них трапляються нечасто. У них спорт на п'ятому місці. А у нас спорт на першому, ну максимум на другому. Якщо хтось серед них б'ється добре, то це або югослав, або латиноамериканець.

- Як довго ти займаєшся карате? З чого все почалося?

- Я займаюся з літа 2000 року. Коли ми приїхали у Монреаль, тато взяв мене за руку і привів у секцію до Михайла Цімермана. Спочатку я навіть не хотів займатися. А тепер я радий, що потрапив саме до мого тренера. Я відчув, що це мій спорт. Мій білий пояс я отримав на змаганнях 2000 року у місті Шербрук. Я там зайняв перше місце.

- Але ж, напевно, ти вже мав якусь спортивну підготовку раніше, в Івано-Франківську? Карате вимагає фізичної сили, ти ж не починав з нічого?

- В Івано-Франківську я займався спортивною гімнастикою. З дитячого садочку. Потім став ходити у секцію дзюдо. Я займався дзюдо півтора року, виступав на обласних змаганнях, один раз зайняв перше місце. Але, - сміється, - я був лінивий.

Мати Сергія, Лариса Каспірович, пригадує, що коли вона привела його, ще маленького, у гурток спортивної гімнастики, тренер спитався у неї, що Сергій вміє робити. "Та він вміє робити шпагат, як Жан-Клод Ван-Дамме", - сказала Лариса, а Сергій сам взяв і зробив шпагат. "Беру", - сказав тренер.

Сергієву кімнату прикрашають шість кубків - нагороди за шість провінційних турнірів, що Сергій виграв за три останні роки. Його тренер Михайло Цімерман чотири рази здобував титул чемпіона Північної Америки у легкій вазі, представляючи на міжнародних змаганнях квебекський відділ IFK "Organisation Kyokushin Gauthier". У Сергія чимало уболівальників, але безперечно, найбільшим його уболівальником є його батько, Володимир Каспірович.

Шостий кубок 600х450 (43 k)	Сергієву кімнату прикрашають шість кубків 600х450 (73 k)