Урочисте відзначення 90-річчя Товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка та 70-річчя жіночої організації ім. Лесі Українки відбулося в неділю 27 листопада у приміщенні «Просвіти» в околиці Вердун (Verdun) у Монреалі. Про історію Товариства, найстарішої існуючої організації українців Квебеку, утвореної імігрантами в більшості з Галичини і Буковини, нагадав у своїй доповіді ветеран організації, 81-річний Семен Процишин.
У своїй доповіді Семен Процишин сказав:
 |
| Семен Процишин |
Товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка в Монреалі було засновано 13 грудня 1913 року. Наш
90-річний ювілей ми святкуємо сьогодні разом із жіночою організацією імені Лесі Українки, яка
була заснована 18 березня 1934 року. Щоб докладніше описати заснування Товариства в
Монреалі, треба пригадати перше українське товариство «Просвіта», що було засноване у Львові 8
грудня 1868 року. Першим Головою його було обрано Анатолія Вахнянина. На перших зборах було тільки 68 осіб, а
вже у 1897 році у Львові було 1 333 члени «Просвіти».
Із кінцем 19-го та на початку 20-го століття, українці із Галичини та Буковини почали виїжджати за океан,
шукати кращої долі. Велике число українців приїхало до Монреалю, і оселилось в околиці Понт
Сент Чарлз (Pont Saint Charles), а решта в околиці Фронтенак (Frontenac). Весною 1911
року прибув до Монреалю перший греко-католицький священик о. д-р Кирило Єрмій, який поклав першу основу
під церкву. Тому що було велике число народу, то наступного року приїхав до помочі о. Двуліт, який почав
старатись про школу для дітей імігрантів. 16 травня 1913 року прибув з України молодий, енергійний, повний патріотичного завзяття о. д-р І. Перепелиця. Він знав, що крім церкви, народові треба ще і просвіти, щоб
двигнула народ із темноти. Із цією метою 13-го грудня 1913 року в домі п. Гановського були скликані збори. Там отець д-р І. Перепелиця виголосив глибоку патріотичну промову. По дискусії таки того самого дня засновано Товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка в Монреалі, яке мало зв'язок з матірною «Просвітою» у Львові.
Настало велике одушевління. Із місця вписалось багато членів та вибрано управу «Просвіти». Першим Головою було обрано пана Івана Теленька. Ми горді тим, що нащадки п. Теленька є ще між нами. Із його 9-и дітей
ще живе п'ять дочок — пані Катерина Завітковська та Розалія Ковач, і три інших, які живуть у Манітобі.
Нововибрана управа «Просвіти» винайняла дім у п. І.Гановського за адресою 594 Сент Патрік. Протягом десяти років Товариство «Просвіти» розміщувалося у приватних оселях.
25 лютого 1923 року Товариство «Просвіта» переступило поріг свого власного Дому на вулиці
Сент Чарлз число 194. Дім коштував 4 000 доларів, а направа 1000. Почалась нова праця у своїй хаті, в 1923 році започаткували Рідну школу при Гарсфілд Скул. Першими вчителями були Кароліна Крушельницька та Анастасія Шестовська. В школі вчили англійську, французьку та українську мови. Тому, що навчання відбувалось у трьох мовах, декотрі батьки вважали, що на українську мову призначено замало часу, тому 23 жовтня 1923 року засновано при Товаристві «Просвіта» Діточу громаду. Вибрано Батьківський комітет, в який входили Голова
Павло Бучковський, секретар І.Ониськів, касир С. Касіян та фінансовий референт Юрій Чайка. Було тоді 50 дітей, які учащали до школи Діточої громади при Товаристві.
Драматичний співацький гурток при «Просвіті» було організовано 12 лютого 1922 року, але і перед тим відбувалися концерти, вистави та оперети у приватних оселях або винаймлених залах (про це довідуємся із переказів, бо за роки 1915-1923 пропали протоколові книжки). Першим диригентом уже у власному Домі був М. Болендійовський, а режисером Іван Ониськів. Усі приходи із концертів та вистав розділювали на дві частини, одну для «Просвіти», а другу на церкву. Так було протягом першої світової війни, десь до 1920 року. По світовій війні в Україні було багато українських інвалідів і сиріт, і Товариство висилало грошову допомогу безпосередньо потребуючим або до матірної «Просвіти» у Львові, де кошти розподілялись по потребах.
У 1934 році при «Просвіті» організовано мандолінову оркестру. Організатором був І.Голотюк, а диригентом І.
Писарський. В 1934 році зорганізовано жіночу організацію імені Лесі Українки, а 1937 року зорганізовано Молоду Просвіту. Організаторами були Михайло Кушнір та Іван Обух.
1925 року приїхав до Канади балетмайстер і хореограф Василь Авраменко. Він організував при Товаристві «Просвіта» школу народного українського танку, яку в той час відвідувало 40 танцюристів. Пізніше із його учнів учителем українських народних танців при «Просвіті» було вибрано П. І. Пігуляка, а згодом вчителями були Іван Обух та Едвард Дорожовський. Успіхи були дуже великі. В той же час загостив до Монреалю д-р Олександр Кошиць, який зорганізував великий збірний хор Монреалю. У березні 1942 року цей змішаний хор виступив з великою програмою в концерті з нагоди 100-річчя з дня народження Миколи Лисенка.
По другій світовій війні з 1947 року почала прибувати нова еміграція. Прибули нові сили,
збільшилось членство у «Просвіті» та розпочалася праця в кожній групі. Стали аматори ставити
вистави та оперети, такі як «Жидівка-вихрестка», «Сватання на Гончарівці», «Підгіряни» та багато
інших. Через літо відбувалися пікніки з музикою і буфетом. 4 липня 1948 року дуже урочисто
відсвяткували 300-літню річницю в'їзду Богдана Хмельницького в Київ, це відбулося на лоні
природи в Ласаль. Займався цією справою професор Юрій Русов.
За ініціативою Петра Ракобовчука було створено філію Української Національної кредитової спілки, яка містилася під адресою 5213 Гачісон стріт. Першим управителем був п. Василь Гупаловський, який почав урядувати 16 жовтня 1952 року.
В 1963 році Товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка урочисто відсвяткувало свій 50-літній ювілей. Урочистості тривали два дні. 16 листопада з нагоди ювілею у готелі Віндзор відбувся бенкет і бал, у яких взяли участь 500 осіб. Наступного дня, 17 листопада, в великій залі Українського Національного Об'єднання ювілей було відзначено концертом з танцями і розмаїтими виступами старших та дітей Рідної Школи. Хором диригував п. Іван Козачок, а танцями завідував п. Іван Обух. Із цієї нагоди видано ювілейну книжку "Смолоскип освіти та життя", матеріали до якої зібрала і зредагувала пані Марія Давидович. Головою «Просвіти» тоді був п. Мирослав Бурий.
В 1990 році 1 травня засновано Клуб Українських Сеньорів. Головою був обраний Семен
Процишин. При клубі зорганізовано line-dance, а згодом bowling-club, головою якого став Михайло Нестерович. Клуб часто виїздив до Пляцбург на кленовий сік, та до Вайлвуд і Атлантік сіті до казино, щоб гарно провести час.
За увесь час існування Товариство «Просвіта», його Головами було 26 осіб. Найдовше був п. М. Бурий.
Тепер діючим, 27-им, Головою став Роман Терлецький. Щасти Вам боже у Вашій праці, щоб дочекатися 100-літнього
ювілею на Многая літа.
 |
 |
| Офіційна частина відзначення |
Роман Терлецький, Семен Процишин, Іван Проказюк |
З нагоди ювілею присутніх привітали Голова монреальського відділу Конґресу Українців Канади проф. Ярема Келебай, Голова Товариства «Просвіта» Роман Терлецький і Голова організації ім. Лесі Українки Соня Остапчук.
Музичний подарунок для гостей підготували Наталя та Юля Костів і Дмитро Сазонов. Приємним є факт, що останнім часом до Товариства «Просвіта» вливаються нові сили — сім'ї новоприбулих імігрантів з України, зокрема ті, що приїхали в Монреаль з Аргентини.
|