Концерт дуету «Бандурна розмова»
29-10-2006
 Концерт львівського дуету «Бандурна розмова» відбувся в неділю 29 жовтня в залі церкви Успіння Божої Матері на Роземонті. З перших хвиль слухачі були зачаровані вражаючою гармонією між звучанням бандур і співом бандуристів — гармонією, яка народжується не лише завдяки таланту виконавця, а і глибинному розумінню природи музики, поєднаному з багаторічною працею. Обидва виконавці, Олег Созанський і Тарас Лазуркевич, є випускниками Львівської консерваторії. Вони об'єдналися в дует у 1994 роцi, будучи вже вiдомими концертуючими солiстами і переможцями українських та мiжнародних конкурсiв і фестивалiв. Ще навчаючись у класi проф. В. Я. Герасименка, Тарас і Олег оволодiли двома способами гри на бандурi: академiчним (київським) та донедавна забутим харкiвським. Харківський спосіб гри на бандурі, який розвинув Гнат Хоткевич на основі школи гри слобожанських кобзарів, не зник тільки завдяки кільком його знавцям, що зуміли виїхати за кордон. Сам Хоткевич і ряд його послідовників були розстріляні радянською владою, а інші репресовані. Сьогодні, завдяки зусиллям музичних майстрiв, музично-поетичний епiчний скарб народу повертається до свого власника.
|
|
Чи бути пам'ятнику Тарасу Шевченку в Оттаві?
11-10-2006
 Українська громада Канади отримала унікальну можливість для встановлення пам'ятника Тарасу Шевченку в Оттаві. Бронзова скульптура зображує Кобзаря у повний зріст, в оточенні героїв його творів: групи гайдамаків, Катерини з немовлям та бандуриста. Пам'ятник виконав відомий скульптор Лео Мол (Леонід Молодожанін), член Королівської канадської академії мистецтв. Саме Лео Мол є автором
скульптури прем'єр-міністру Канади Георгу Діфенбейкеру (George Diefenbaker), встановленої перед канадським парламентом. Місце для майбутнього пам’ятника Т. Шевченку знаходиться поблизу каналу Rideau (що в мініатюрі символічно нагадує Дніпро), і добре проглядається з однієї з найрухливіших вулиць в Оттаві (Baseline Rd.). Що найважливіше, ділянка належить українському собору св. Івана Хрестителя в Оттаві, а церковна громада і настоятель собору о. Кирило Микитюк дуже позитивно віднеслися до пропозиції організованого громадськістю Оттави Комітету з встановлення пам'ятника. За попередніми підрахунками, перевезення та встановлення монументу становитиме 60 тисяч канадських доларів. Комітет з встановлення пам'ятника Т. Шевченку звертається за допомогою до всіх українців Канади. Прикро, що проект встановлення пам'ятника Шевченку не отримав підтримки Конґресу Українців Канади (КУК). Отриману комітетом відповідь виконавчого директора КУК Остапа Скрипника, можна витлумачити приблизно так: "Самі почали — самі й давайте собі раду". Заперечення О.Скрипника про невідповідність місця для пам'ятника не переконують, бо ніякого іншого місця КУК запропонувати не може.
|
|
Скорочення штатів Посольства Канади в Україні
06-10-2006
 Депутат парламенту Канади від округи Етобікок-центр (Etobicoke-Centre) Борис Вжесневський (Borys Wrzesnewskyj) піддав критиці скорочення
штатів Посольства Канади в Україні. З липня цього
року уряд консерваторів, очолюваний Стефеном
Харпером, скоротив три посади іміграційного
відділу Посольства Канади в Києві. "Цього літа
я отримую все зростаючу кількість телефонних
дзвінків та листів електронною поштою від
розчарованих кандидатів на іміграцію в Канаду, а
також від громадян з усієї Канади, які не змогли
дочекатися своїх родичів та друзів в гості, на
весілля, на хрестини і навіть, на жаль, на
похорони. У липні і вересні 2006 р. було скорочено
три посади або тридцять процентів іміграційного
відділу у Києві, залишився тільки кістяк
персоналу кількістю в сім службовців. Беручи до
уваги, що існують десятки тисяч родинних зв'язків
між двома країнами, ця ситуація створює зайві
ускладнення. В час, коли Португалія прийняла
більш як 250 000 добросовісних українських
працівників, скорочення трьох посад
іміграційних службовців ще ясніше показує
ставлення міністра іміграції Сольберга (Monte Solberg) до
потенційної іміграції з України", вказав Борис
Вжесневський.
Cвітлина: міністр іміграції Сольберг
|
|
Львів відзначає 750-річний ювілей
01-10-2006
 У суботу 30 вересня Львів святкував своє 750-річчя. В урочистому відкритті свята, що відбулося в Театрі опери та балету ім. С.Крушельницької, взяли участь Президент України Віктор Ющенко, Президент Польщі Лєх Качинський та Президент Литви Валдас Адамкус, губернатор Санкт-Петербургу Валентина Матвієнко, Віталій Кличко, міський голова Запоріжжя Євген Карташов. Результатом тристоронньої зустрічі Президентів України, Литви і Польщі стало підписання Загальної декларації глав держав, в якій вони висловили свою готовність ініціювати створення Фонду сприяння розвитку Львова. Валентина Матвієнко та мер Львова Анатолій Садовий підписали протокол про співпрацю між Санкт-Петербургом та Львовом. Звертаючись до гостей свята, губернатор Санкт-Петербургу чистою українською мовою наголосила, що „якщо Петербург — вікно в Європу, то Львів — велика брама". У рамках святкувань відбулися концерти Руслани, «Океану Ельзи», італійської співачки Інгрід, ТНМК, інших відомих виконавців, а також світлове шоу німецького артиста Герта Гоффа на проспекті Свободи, яке зібрало близько ста тисяч осіб.
За матеріалами української преси
|
|
|
Святкове відзначення 64-ліття УПА
24-10-2006
 В неділю 22 жовтня ц.р. в Домі
Української Молоді відбулося святкове відзначення 64-ї річниці створення Української Повстанської Армії, влаштоване українськими державницькими організаціями Монреалю. Доповідь до 64-ліття УПА підготував і виголосив Президент Світового Конґресу Українців д-р Аскольд Лозинський. У мистецькій програмі виступили художні колективи при осередку СУМ у Монреалі: хор «Відлуння» під мистецьким керівництвом Світлани Колесник та оркестр «Трембіта» під мистецьким керівництвом Моїна Госейна, а також бандурист бас-баритон Володимир Мота та дитячий гурток «Діти Богородиці» під мистецьким керівництвом Марійки Чолій.
|
|
Дев'яті роковини Товариства «ЗУСТРІЧ»
22-10-2006
 Українське товариство допомоги іммігрантам «ЗУСТРІЧ» відзначило в суботу 21 жовтня ц.р. дев'яту річницю з дня свого заснування. На урочистому вечорі, який відбувся в залі монреальської філії Українського Національного Об'єднання, панувала атмосфера свята і затишку. Саме в цьому ключі розпочали відзначення ведучі вечора Віктор Петрушин та Ліка Андрушкевич, які чудово справилися з своїми нелегкими обов'язками. Товариство і гостей привітали Голова монреальського відділу Конґресу Українців Канади проф. Ярема Келебай та Голова монреальскої філії Українського Національного Об'єднання о. д-р Ігор Куташ. Загальну увагу привернув емоційний виступ Олени Зубач, яка зачитала святкову листівку з Каліфорнії — привітання «ЗУСТРІЧі» від ініціатора створення Товариства д-ра Миколи Кулішова. Дуже порадував гостей своєю майстерністю чеський танцювальний ансамбль Sirava, запрошений культурним референтом Товариства Мариною Крейцер-Черніховською, яка підтримує найтісніші стосунки з чеською громадою Монреалю. Після офіційної частини та церемонії розрізання святкового торту розпочалася розважальна програма. Чудову музичну програму для танцювального вечора підготував Володимир Кулішов, син Миколи. Але найяскравішим елементом розважальної програми без сумніву став талановито зрежисований Юлею Самойленко флеш-моб, в якому — чи в якості "фанаток", чи підтанцьовки, чи музикантів — була задіяна добра половина залу. Це треба було бачити! "Скільки років живу в Канаді, ще ніколи так не сміялася", — сказала після закінчення вечора одна з гостей.
|
|
Анна Політковська вбита у Москві
07-10-2006
 У Москві вбито відому своїми критичними статтями на адресу влади журналістку Анну Політковську. Її застрелили в цю суботу у ліфтовій кабіні будинку, де вона жила. Анна Політковська була оглядачем видання «Новая ґазєта». Вона багато писала про грубі порушення прав людини з боку російських військових у Чечні, куди неодноразово їздила. У вересні 2004 року, під час кризи в Беслані, її отруїли — після того, як вона попросила Кремль задіяти у переговорах з терористами президента сепаратистів Аслана Масхадова. Анна Політковська вижила, але з цього часу їй погрожували. У своїй статті, опублікованій французькою газетою «Figaro» у квітні минулого року журналістка писала, що
в регіонах Росії шириться антипутінський рух, викликаний рабським становищем російського народу і натхнений революціями в Україні і Киргизії. У передмові до українського видання її книжки «Друга чеченська» Анна Політковська написала: «Моє дівоче прізвище — Мазепа, родина мого батька й він сам — із Чернігівської області, Семенівського району, великого села Костобобр, що неподалік від тих місць, де сходяться кордони України, Білорусі й Росії». У січні 2000 року за серію репортажів із Чечні Анні Політковській присудили премію «Золоте перо Росії». З приводу вбивства Анни Політковської російський правозахисний вебсайт приводить висловлювання журналіста Алли Гербер, президента фонду «Голокост»: "Її вбив фашизм, у якого різні обличчя, але одна суть: ненависть до не таких, як самі". Своє обурення вбивством Політковської вже висловила низка міжнародних і правозахисних організацій.
За матеріалами західної та російської преси
|
|
80-річчя Катедри Святої Софії у Монреалі
04-10-2006
 В суботу 30 вересня та неділю 1 жовтня ц.р.
громада Катедри Святої Софії у Монреалі
відзначала 80-літній ювілей заснування громади. В
суботу після вечірні в церковній залі було
влаштовано прийняття для всіх парафіян. В неділю,
після вітання архиєреїв, відбулася архиєрейська
Літургія. Опівдні розпочався урочистий бенкет з
святочною мистецькою програмою. У святкуваннях з
нагоди ювілею взяли участь Первоєїрарх
Української Православної Церкви в Канаді,
митрополит Вінніпегу і всієї Канади
Високопреосвященніший Іван, Архиєпископ Торонто
і Східної Єпархії Високопреосвященніший
Юрій, професор Колегії Святого Андрея
протопресвітер о. др. Олег Кравченко, настоятель
храму Успіння Божої матері в Оттаві о. Ігор
Охримчук, духовні отці сусідніх парафій —
настоятель церкви Покрови Пресвятої Богородиці о.
др. Ігор Куташ та настоятель церкви Святого Юрія
в Ляшін о. Євген Рудич, делегати інших
організацій, вірні церковної громади та численні
гості.
|
|
В пам'ять інтернованих в Канаді українців
01-10-2006
 Більш як вісім тисяч імігрантів, в більшості українців, були інтерновані канадським урядом з 1916 по 1920 роки. Єдиною їх "виною" було те, що у час, коли вибухнула перша світова війна, вони ще не встигли набути канадського громадянства і по цій причині рахувалися підданими "ворожої країни". 107 інтернованих не дожили до звільнення. В суботу 30 вересня 2006 року у двох місцях провінції Квебек, де колись були інтерновані наші земляки, відбулася урочиста церемонія відкриття меморіальних дошок в пам'ять невинно ув'язнених українців. Чотири з 24 канадських інтернаційних таборів знаходились в провінції Квебек.
|
|
