Канада визнала Голодомор ґеноцидом українців
30-05-2008
 27 травня ц.р Палата громад канадського парламенту, а 28 травня Сенат ухвалили проект закону "Про встановлення пам'ятного дня українських голоду і ґеноциду та визнання голоду в Україні 1932-1933 років як ґеноциду". Закон набув чинності 29 травня, з хвилини його затвердження Її Величністю королевою. Закон C-459, підтриманий всіма парламентськими партіями, впроваджено за ініціативою депутата Парламенту від манітобської округи Selkirk-Interlake Джеймса Безана (James Bezan). Під час слухань в Палаті громад на підтримку закону виступили депутати Борис Вжесневський (Borys Wrzesnewskyj), Бернар Бігра (Bernard Bigras), Алекс Атаманенко (Alex Atamanenko), Джой Сміт (Joy Smith) та Ед Комарніцкі (Ed Komarnicki). На слуханнях в Сенаті закон був підтриманий виступами сенаторів Рейнел Андрейчук (A. Raynell Andreychuk), Клодет Тардіф (Claudette Tardif), Іойна Гольдстейна (Yoine Goldstein) та Ромео Даллера (Roméo Dallaire).
Від імені Конґресу Українців Канади, його президент Павло Грод (Paul Grod) висловив подяку Прем'єр-міністру Канади Стефену Харперу (Stephen Harper) та Державному секретарю з питань мультикультуралізму Джейсону Кенні (Jason Kenney) за підтримку закону, а також лідерам політичних парламентських партій Стефану Діону (Stephan Dion), Джеку Лейтону (Jack Layton) та Жілю Дюсеппу (Gilles Duceppe) за їх зусилля для прийняття закону під час перебування Президента України Віктора Ющенка в Канаді.
|
|
Шаре врятував розп'яття Христа від імігрантів
24-05-2008
 Своїм одностайним рішенням Національні Збори Квебеку визнали в цю п'ятницю "історичну" вартість розп'яття Христа, яке знаходиться над кріслом Президента найвищого законодавчого органу провінції. Таким чином депутати висловили своє невдоволення рекомендацією комісії Тейлора-Бушара перемістити розп'яття в місце, яке б підкреслювало його вартість в контексті культурної спадщини Квебеку. «Квебекуа мають безперечне право вирішувати, в якому суспільстві вони хочуть жити: є вартості, які не обсуджуються», заявив прем'єр-міністр провінції Жан Шаре (Jean Charest). На жаль, франкомовна преса не згадує, що жоден з імігрантів і не домагався зняти розп'яття. Не згадує квебекська вільна преса і про те, що жоден з імігрантів, на відміну від квебекуа, не вимагав жодних релігійних чи культурних обмежень для представників будь-яких культурних спільнот. В той час, як, наприклад, президентша Ліги жінок Квебеку Клодет Жобен (Claudette Jobin) наполягала на виключенні Шарля Тейлора із складу комісії по причині його релігійних переконань і отримання премії Templeton, за досягнення у духовній сфері.
|
|
Інтернованих в Канаді українців буде вшановано
11-05-2008
 9 травня ц.р. Державний секретар з питань мультикультуралізму та канадської ідентичності Джейсон Кенні (Jason Kenney) оголосив про виділення 10 млн. канадських доларів для Українсько-канадської фундації Тараса Шевченка з метою утворення фонду, діяльність якого буде спрямована на вшанування українців, постраждалих від інтернування під час Першої світової війни. Джейсон Кенні підкреслив, що це рішення дасть змогу національним меншостям, які зазнали утисків внаслідок операцій інтернування, реалізувати низку проектів, спрямованих на вшанування постраждалих та розробку відповідних освітніх програм. Держсекретар також зазначив, що впроваджуючи таку програму, уряд Канади переконаний в тому, що вона дасть можливість усім канадцям зрозуміти історію своєї країни, навіть її найбільш важкі сторінки. Згадані кошти виділено у рамках Програми громадського визнання історії, яка була започаткована Прем’єр-міністром Канади Стефеном Харпером в червні 2006 року. Програмою фінансуються проекти, які включають встановлення відповідних меморіалів, розробку освітніх програм та організацію виставок, спрямованих на вшанування постраждалих.
|
|
Блок Квебекуа і консерватори замовчують ґеноцид
04-05-2008
 Під час слухань законопроекту про ґеноцид в Україні, які відбулися 29 квітня ц.р. в Палаті громад канадського парламенту, партія Блок Квебекуа в особі депутата від округи Вудрей-Суланж Мейлі Фай (Meili Faille) та Консервативна партія Канади в особі секретаря парламенту Джіма Абботта (Jim Abbott) виступили проти визнання голодомору як ґеноциду українського народу. В принципі, виступ Абботта містив більшість ключових причин і моментів історії голодомору, проте повсюди слово «ґеноцид» було старанно підмінено словом «голод». Позиція Аббота, зрештою зрозуміла — за своїм бажанням чи проти, він зобов'язаний не відступати від лінії лідера своєї партії, сьогоднішнього Прем'єр-міністра Канади Стефена Харпера. На цьому фоні виступ Мейлі Фай виявився буквально пародією на спробу історичного аналізу. Вже в другому параграфі свого виступу пані Фай заявила, що «протягом історії людства, багато народів пережили великий голод такого ж розміру». Вислів, який міг би бути багато вартіснішим, якби пані депутат змогла навести конкретні історичні приклади — де і коли голод в країні супроводжувався б експортом зерна та інших харчових продуктів за кордон.
|
|
|
Міжнародна Незгасима свічка у Монреалі
26-05-2008
 В суботу 24 травня 2008 року український Монреаль зустрів естафету Міжнародної Незгасимої Свічки — акції організованої з метою поширення правди про Голодомор з нагоди його 75-ої річниці. Цей смолоскип започаткував свою подорож в Австралії, подорожує 33 країнами світу, і на завершення у листопаді цього року прибуде в Україну. У відповідності з розпочатим 18 квітня маршрутом по Канаді (Вінніпеґ - Йорктон - Ріджайна - Саскатун - Норт Бателфорд - Едмонтон - Калґарі - Ванкувер - Ст. Катерінс - Торонто - Гамільтон) естафета Міжнародної Незгасимої Свічки прибула і до Монреалю. Церемонія у Монреалі розпочалася о 17:00 на площі Канади (Place du Canada). Поминальне відзначення відкрив Голова монреальського відділу Конґресу Українців Канади професор Ярема Келебай. Про страшні роки лихоліття, свідком яких він був, розповів Михайло Гайдук, очевидець Голодомору, який живе сьогодні у Монреалі. Перший заступник Президента Світового Конґресу Українців адвокат Євген Чолій в своєму виступі наголосив на недопущенні подібних акцій ґеноциду в майбутньому. Про необхідність належного вшанування пам’яті жертв Голодомору і збереження цієї історичної пам’яті від поколінь до поколінь говорили у своїх виступах духовні отці: о. Євген Рудич з православної парафії св. Юрія в Ляшін, о. Олег Корецький з греко-католицької парафії Успіння Божої Матері на Роземонті та о. Чайка з Північного Квебеку. Співчуття жертвам Голодомору висловив присутній на церемонії представник канадської вірменської громади єпископ Баграт Галстанян (Bagrat Galstanyan). Офіційний носій Незгасимої Свічки через Канаду, народжений на Запоріжжі свідок Голодомору Стефан Горлач, вручив смолоскип представникам молодшої ґенерації Мелодії Сербин і Володимиру Кулішову, які пронесли вогонь по площі, запалюючи свічки учасників відзначення.
|
|
Комісія Тейлора-Бушара публікує свої висновки
24-05-2008
 В четвер 22 травня ц.р. комісія Тейлора-Бушара опублікувала свої висновки і рекомендації. Комісія, названа за іменами двох її членів — історика і соціолога Жерара Бушара (Gérard Bouchard), брата колишнього прем'єр-міністра Квебеку, та філософа Шарля Тейлора (Charles Taylor), була створена 8 лютого 2007 року сьогоднішнім прем'єр-міністром провінції Жаном Шаре. Завданням комісії було вивчення питань, пов'язаних з так званими "резонними зручностями" (accommodations raisonnables), тобто спроможністю сучасного суспільства провінції толерувати релігійні та культурні потреби імігрантів. На думку деяких оглядачів, причиною створення комісії була нездатність Жана Шаре одноособово протистояти хвилі шовінізму в Квебеку, викликаної рядом публікацій в жовтій пресі, особливо в газеті Le Journal de Montréal. Опублікований документ з 307 сторінок містить заклик до франкомовної більшості провінції позбутися свого страху перед новоприбульцями, оскільки вони не загрожують збереженню єдиного в Америці франкомовного суспільства. Комісія різко осуджує згадані публікації в пресі, підкреслюючи, на підставі публічних консультацій, які тривали більше року, що фактично не існує кризи "резонних зручностей", що існуюче законодавство є ефективним і що інтеркультуралізм (як противага канадському мультикультуралізму) фунціонує задовільно. В ім'я принципу нейтральності держави, комісія рекомедує заборону кіпи, хіджаба і хреста для суддів, прокурорів, поліцейських, тюремних наглядачів та президента і віце-президентів Національних Зборів Квебеку. Серед інших рекомендацій комісії згадується, зокрема, створення незалежного комітету для розгляду практики професійних орденів відносно визнання отриманих за кордоном дипломів, підвищення фінансування організацій допомоги для імігрантів, а також заохочення новоприбульців оселюватись у віддалених регіонах провінції, особливо в місті Квебек.
|
|
Бі-бі-сі перепросила за дезінформацію
08-05-2008
 У відповідь на запит Харківської правозахисної групи, Британська мовна корпорація Бі-бі-сі (BBC) офіційно прокоментувала трансляцію скандального репортажу про продаж у Києві ляльок Гітлера нібито українського виробництва. Директор служби новин Бі-бі-сі Хелен Боуден (Helen Boden) погодилась із тим, що зміст сюжету не відповідав редакційним стандартам новин Бі-бі-сі. «Коментарі журналіста були незбалансовані. Факти цієї історії повинні були підлягти перевірці: з'ясувалось, що іграшка була вироблена не в Україні, а на Тайвані. Також, повинно було братися до уваги оригінальне джерело цієї історії». Хелен Боуден пояснила, що джерелом відеоматеріалу для репортажу Бі-бі-сі була система обміну новин між телекомпаніями EVN, членом якої є російський Перший канал. «Важливо також підкреслити, хоча це не є виправданням, що матеріал готувався під час важкої нічної зміни. Також варто зазначити, що щойно наші редактори новин дізналися про особливості цього сюжету, вони зняли його з веб-сайту та з сітки подальшого мовлення», — повідомила пані Боуден. «Будьте впевнені, що уроки з цього інциденту були зроблені. Ми шкодуємо з приводу образ, яких він міг завдати».
|
|
Незгасима свічка Ґолодомору в Едмонтоні
04-05-2008
 Естафета Незгасимої Свічки, підготована Світовим Конґресом Українців міжнародна акція до 75-ї річниці Голодомору, прибула в суботу 3-го травня у столицю канадської провінції Альберта міста Едмонтон. На сходах перед парламентом провінції до кількох сотень присутніх, більшість з яких тримали у руках свічки, звернулися Прем'єр-міністр провінції Ед Стельмах (Ed Stelmach), мер міста Стефен Мандел (Stephen Mandel), депутати парламенту Альберти і парламенту Канади, лідери громади та духовні особи. Прем'єр-міністр Альберти виголосив свою промову англійською і українською мовами. Згодом Ед Стельмах — народжений в Альберті українець, чиї прадіди імігрували в Канаду у 1898 році з Радехова на Львівщині, урочисто проніс Незгасиму Свічку по площі разом з свідком Ґолодомору — народженим на Запоріжжі паном Горлачем, передаючи вогонь пам'яті кожному з присутніх.
|
|
За матеріалами 
